Повість “Земля” Ольги Кобилянської (1863—1942) — соціально-психологічний твір, що став знаменним явищем в українській літературі й поставив авторку у ряд найвидатніших художників світу. В основу твору покладено факти, пов’язані зі вбивством Савою — молодшим сином найзаможнішого селянина в селі, де проживала родина Кобилянських, — свого старшого брата за землю. Але за змістом повість виходить за межі родинної хроніки. На прикладі життя однієї сім’ї письменниця показує внутрішній світ героїв твору і коріння злочину шукає не стільки у прагненні володіти власністю, скільки в глибинах людських сердець.