Усі батьки мріють, щоб їхні дітки уплітали за обидві щоки сніданок, обід і вечерю та просили ще. У реальному житті частіше все якраз навпаки: мама, татко, бабуся й дідусь буквально «напосідаються» на улюблене чадо, благаючи з’їсти ще хоча б ложечку за маму, тоді за тата... А малеча сидить, міцно стуливши вуста, іноді доходить навіть до сліз. Або ж інакша ситуація: дитя покірливо все з’їдає, але потім від цього стає лише гірше...

Ця книга про їжу, але й не зовсім про неї. Вона про любов, усвідомленість, думки й почуття – насамперед, дорослих. Саме вони формують наші стосунки з їжею, які ми мимоволі передаємо власним дітям. То що ж важливо розуміти і про самих себе, і про діток, аби вони росли здоровими? І як навчитися перетворювати сніданки, обіди та вечері на свято, а не на бойовище за столом? Про це й поговоримо!