Василь Махно (1964) — поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Автор дванадцяти поетичних збірок «Схима» (1993), «Самотність Цезаря» (1994), «Книга пагорбів та годин» (1996), «Лютневі елегії та інші вірші» (1998), «Плавник риби» (2002), «38 віршів про Нью-Йорк та дещо інше» (2004), «Cornelia Street Café: нові та вибрані вірші 1991–2006» (2007), «Зимові листи» (2011), «я хочу бути джазом і рок-н-ролом» (2013), «Ровер» (2015), «Єрусалимські вірші» (2016), «Паперовий міст» (2017). У видавництві «Фоліо» готується до друку збірка вибраних віршів «Поет, океан і риба» (2019). Опублікував книжку оповідань «Дім у Бейтінґ Голлов» (2015) та дві книжки есеїстики «Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн» (2006) та «Котилася торба» (2011). Автор п’єс «Coney Island» (2006), «Bitch/Beach Generation» (2007), перекладів польських поетів Збіґнєва Герберта «Струна світла» (1996) та Януша Шубера «Спійманий у сіть» (2007). Твори Махна перекладено й опубліковано багатьма мовами у різних країнах. Окремими виданнями виходили в Ізраїлі, Польщі, Румунії, Сербії та США. Учасник міжнародних фестивалів, зустрічей та симпозіумів у Сербії, Польщі, Словенії, Румунії, Німеччині, Індії, Колумбії, Нікараґуа, Македонії, Ізраїлі, Монголії, Канаді та США. Лауреат низки літературних нагород, зокрема Міжнародної поетичної премії «Повеље Мораве» (2013) та Книга року BBC (2015). У 2016 режисер Олександр Фразе-Фразенко зняв про письменника документальний фільм «Дім на сімох вітрах: портрет Василя Махна». З 2000 року мешкає в США. Автор фото: Milena Androshchuk.

Виконавець: Петро Філяк
Тривалість: 5 годин 27 хвилин 15 секунд