Ще наші прапрабабусі й прапрадідусі спілкувалися з немовлятами за допомогою коротеньких віршиків, які дістали назву забавлянки. Усі звичаї, що пережили століття, несуть у собі надзвичайну користь, навіть якщо вона не одразу очевидна. Нерозумно скарби, збережені для нас безліччю поколінь наших бабусь, залишати без ужитку.

Бавити дитину, гратися з нею — значить взаємодіяти на рівних, як це роблять друзі. Така форма спілкування суттєво відрізняється від інших взаємодій, пов'язаних із забезпеченням малюка здоровим харчуванням, безпечним життєвим простором, теплом, одягом та задоволенням решти його повсякденних потреб.