Книга 1. Марко Вовчок. Інститутка. Народні оповідання

“Інститутка” Марка Вовчка (1833—1907) — перша в українській літературі реалістична соціально-побутова повість, яку Іван Франко назвав найкращою перлиною української літератури. Майстерно поєднавши напружений драматизм подій та внутрішні переживання героїв, авторка надзвичайно правдиво показала, яких меж може сягати людське свавілля. Манірна легковажна панночка, що повернулася після навчання в Інституті шляхетних дівчат у маєток своєї бабусі, згодом стає жорстокою повелителькою людських доль, що призводить до гострого соціального конфлікту. До збірки також увійшли оповідання з народного життя, сповнені щирого смутку, викликаного людською недолею, та гуманного співчуття до гноблених і поневолених.

Книга 2. Іван Котляревський. Енеїда. Наталка Полтавка

“Енеїда” Івана Котляревського (1769—1838) — справжній скарб української літератури. Взявши за основу сюжет “Енеїди” Вергілія, письменник живою розмовною мовою, з гумором показав історію рідного народу, яскравий національний колорит, різнобічне життя всіх верств суспільства XVIII ст. На противагу поширюваним тогочасною офіційною владою негативним характеристикам козацтва, у поемі І. Котляревського, перелицювавшись у троянців, козаки постають позитивними і привабливими, хоробрими, винахідливими, дотепними і відданими захисниками своєї землі та народу.

До книги входить також найвідоміша п’єса письменника “Наталка Полтавка”.

Книга 3. Анатолій Свідницький. Люборацькі

У романі “Люборацькі” А. Свидницький (1834-1871) показав життя звичайної української сім’ї в середині ХІХ ст. Правдиво змальовано побут, працю, навчання, стосунки між батьками і дітьми. Твір написано колоритною мовою із широким використанням характерних для того часу влучних українських народних висловів. Роман є своєрідним історичним документом і спонукає читача замислитися над проблемами національної системи освіти, статусу української мови, релігії, знання історії народу, виховання поваги до рідної культури. Він і сьогодні актуальний для України.

Книга 4. Григорій Квітка-Основ'яненко. Маруся. Салдацький патрет. Конотопська відьма

Повість “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка (1778—1843) — перший прозовий твір нової української літератури. Головні герої настільки палко кохають одне одного, що вимушена розлука стає для них страшним випробуванням. Глибокі та щирі почуття, не знайшовши реалізації на землі, разом із героями переходять у вічність.

Від часу виходу в світ і понині твір не втрачає своєї популярності, засвідчуючи одвічний потяг людської душі до любові.

До збірки також увійшли найвідоміші гумористичні твори письменника: оповідання “Салдацький патрет” і славнозвісна повість “Конотопська відьма”.

Книга 5. Пантелеймон Куліш. Чорна рада

“Чорна рада” Пантелеймона Куліша (1819—1897), за словами І. Франка, — “найліпша історична повість в нашій літературі”. Головна сюжетна лінія — боротьба за гетьманську булаву між Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким після смерті Богдана Хмельницького. Автор із симпатією змальовує козаків, їхній побут, звичаї, кращі традиції запорозького козацтва. Разом з тим П. Куліш показує суперечності між різними верствами населення, наслідком яких і стала “чорна рада”. Роман бентежить, захоплює, змушує хвилюватися за героїв і долю всієї країни. Багато в чому він перегукується із сьогоденням.