Збірка “П’ятиполь” – перша книга Олександра Мільштейна, проілюструвана його власними малюнками. Незвичайна, жвава манера письма, з умисними “забормотами” і швидкою зміною планів, вступає тут у вигадливі сплетіння з такою ж неординарною графікою, відкриваючи за кожним ракурсом сюжету все нові й нові ілюстративні мождивості, будь то пастель, комп’ютерна графіка чи проста кулькова ручка. Гуляючи вулицями і околицями Мюнхена, харків’янин Олександр Мільштейн продовжує одночасно свою внутрішню алюзійну подорож вглиб мови, пам’яті, долі. На цьому розриві виникають як alter ego фантомні, контурні персонажі: Капітонов, Тіновіцкій, Фло, Фріц.. Тим не менш у розповіді “П’ятиполь”, що і дав назву книзі, оповідання ведеться від імені самого автора, який знову опиняється в Україні, десь між Києвом і Полтавою, в загадковому місті П’ятиполь, що оточене сотнями кілометрів лісів зі стовбурами, пофарбованими білою фарбою.