Книга спогадів блискучого німецькомовного оповідача, уродженця Чернівців Ґреґора фон Реццорі (1914-1998) «Торішній сніг» («Квіти в снігу») не є ні автобіографією, ні мемуарами в усталеному сенсі цього слова.

В ній письменник веде нас у своє раннє дитинство, проведене на Буковині, й колоритно змальовує образи людей, які його оточували: няньки-годувальниці Касандри, своїх батьків, рано померлої сестри та виховательки Штраусерль. З перспективи Я-оповідача він відтворює картини життя своєї родини в першій третині 20 століття, доповнюючи її екскурсами в пізніші часи та інші, віддаленіші топоси. Для іронічно й скептично налаштованого автора, яким він постає у більшості своїх творів, ця книга є своєрідною формою інтимної сповіді. Вона просякнута елегійним настроєм та ностальгійним сумом за навіки втраченим, неповторним світом дитинства.